Вітаміни з аптеки: шкода й користь

Розповідає терапевт, кардіолог Ілона Бегларян.

Вітаміни — це біологічно активні речовини, які потрібні організму для повноцінного функціонування. Більшість вітамінів надходять до організму з їжею — овочами, фруктами, рибою, м’ясом. Але іноді доводиться додатково вживати препарати.

Вітаміни-препарати поділяють на жиророзчинні й водорозчинні. Такий поділ дає розуміти, наскільки швидко вони насичують організм і розщеплюються.

Раніше вважалося, що вітаміни — це безпечні речовини без побічних реакцій, а тому їх можна приймати безконтрольно. Наразі дослідження свідчать, що вітаміни можуть викликати гіпервітамінози й ускладнення.

Вітаміни призначає тільки лікар. Фахівець має зрозуміти:

який саме гіповітаміноз виник — якщо він взагалі є,
який вітамін або комплекс вітамінів потрібен пацієнту,
чи є в пацієнта алергія на медикаменти,
чи є супутня патологія — особливо цікавить захворювання шлунково-кишкового тракту,
чи немає порушення всмоктування препаратів.

На основі цієї інформації лікар приймає рішення про:

вітамін або комплекс вітамінів,
дозу,
тривалість і час прийняття вітамінів.

Це забезпечить лікувальний або профілактичний ефект без шкоди для здоров’я.

Деякі вітаміни — наприклад, А і D — несумісні. Вони нівелюють дію одне одного. У такому разі є два варіанти:

Приймати вітаміни в різний час доби або різні проміжки часу.
Приймати вітаміни одним препаратом, якщо виробник пошарово його скомбінував.

Чим шкідливий гіпервітаміноз?

Раніше вважалося, що гіпервітамінозів практично немає. Наразі доведено, що гіпервітамінози трапляються навіть після вживання водорозчинних вітамінів — тобто тих, які швидко насичуються і розчиняються.

Вітамін С — аскорбінову кислоту — вважають цілком безпечною і приймають для профілактики ГРВІ. Однак даний препарат взагалі не впливає на ГРВІ.

Тривале вживання вітаміну С може спричинити сечокам’яну хворобу, ускладнення шлунково-кишкового тракту, загострення ерозивного гастриту або виразкової хвороби.

Вітамін В6 при гіпервітамінозах може викликати парестезію, судоми, ураження периферичних нервів. Потім показники можуть і не повернутися до норми.