Терапевт Тетяна Євтушенко розповідає алгоритм дій при підтвердженому COVID-19. Дивіться відеозапис, щоб дізнатися, що можна і не можна робити в такій ситуації.
Не розгублюйтесь. Спокій — це половина одужання.
Контролюйте свій стан. Фіксуйте температуру, швидкість серцебиття та рівень насичення кисню в крові. Занотовуйте особливості самопочуття: головний біль, нездужання, діарея, наявність чи відсутність запаху, смаку.
Приймайте препарат на основі парацетамолу, якщо температура тіла понад 38,5°С. Не приймайте парацетамол більше ніж 4 рази на добу. Якщо парацетамол не допомагає, можете чергувати з ібупрофеном. Так ви зможете приймати ці препарати частіше й уникнути побічних явищ.
Пам’ятайте: мета — не збити температуру зовсім, до 37°С чи 36°С. Головне, щоб після жарознижувальних препаратів температура тіла не перевищувала 38°С.
Приймайте вітамін D в дозі 2000 міжнародних одиниць (одна капсула на добу).
Продовжуйте приймати ліки проти хронічних захворювань, які ви приймаєте зазвичай за призначенням лікаря.
Використовуйте сольові розчини для промивання, якщо у вас закладений ніс. Достатньо звичайного фізрозчину, який зволожуватиме слизову, щоб вона максимально виконувала опірні властивості.
Дихайте прохолодним вологим повітрям. У кімнаті не має бути тепло і сухо — це призводить до підвищення температури й погіршення стану.
Пийте теплу, а не гарячу рідину. Випивайте близько 3 л на добу — 3,5 л, якщо сильне потовиділення або надмірна вага.
Намагайтеся рухатись: сідати, повертатися з одного боку на інший. Хоч раз на годинку пройдіть по квартирі — в санвузол, на кухню й назад.
Можете робити мінімальні дихальні вправи, але без сильного опору. Наприклад, рухи, ніби ви задуваєте свічку або видихаєте через трубочку-соломинку у воду.
На етапі лікування вдома не приймайте противірусні, антибіотики, гормональні засоби, засоби для розрідження крові. Не призначайте КТ, УЗД чи лабораторні обстеження самостійно.
Підтримуйте зв’язок із вашим лікарем у форматі онлайн.
Не засмучуйтесь через те, що не можете побачити лікаря. Прослуховування легень не дасть інформацію, яка впливатиме на тактику лікування. У першу чергу лікар звертає увагу на самопочуття, динаміку показників, рівень кисню в крові та психічний стан.