Мавпяча віспа — це зоонозний вірус: захворювання, яке передається від тварини до людини.
Віспа мавп належить до тієї ж групи захворювань що і натуральна віспа, яку зупинили шляхом вакцинації ще у 80-тих.
Мавпяча віспа подібна до натуральної, але має одну основну відмінність: набряк лімфатичних вузлів.
Мавпяча віспа 2022
Ця інфекція є ендемічною в деяких районах Африки, тож її спалах в Європі та Америці став резонансною подією. Наразі більш ніж половина зареєстрованих випадків – це Південна та Північна Америка. За вересень 2022 уже є перші випадки віспи мавп в Україні.
Як передається мавпяча віспа
На сьогодні проводиться ряд епідеміологічних досліджень для того, щоб виявити шляхи поширення захворювання, а також джерела зараження людей в нехарактерних для вірусу місцях.
Дослідження питання ускладнюється за рахунок того, що вчені ще не визначили точного переносника захворювання.
Вірус може передаватися від тварин – ймовірніше гризунів та приматів. Так, зафіксовані випадки зараження від африканських гризунів: смугастих білок, сонь, деяких видів мавп та гамбійських щурів. Так, зараження від тварини до людини відбувається значно частіше ніж від людини до людини.
До основних шляхів зараження зараховують:
- повітряно-крапельний (непрямий контакт через чхання на близькій відстані);
- контактний (прямий контакт шкіри людини з переносником).
Симптоми мавпячої віспи
Перші декілька днів спостерігаються респіраторні прояви захворювання: легкий нежить, кашель, підвищення температури, головний біль, ломота в тілі та надмірна втомлюваність.
Окрім того, відбувається значне збільшення лімфатичних вузлів, іноді додаються такі симптоми як нудота та блювання.
Перші симптоми можуть нагадувати звичайний грип і лише через 3-4 дні відбувається поява висипань у вигляді пухирців спочатку на обличчі, а далі й на тілі.
Лікарі виокремлюють два основні періоди розвитку вірусу, які різняться за своїми симптомами:
- період інвазії (тривалістю до 5 днів) з характерними симптомами: підвищення температури до 39⁰С, головний та м’язові болі, збільшення лімфатичних вузлів і слабкість;
- період висипки на тілі – виявляється висипанням на шкірі, з частими випадками локалізації на обличчі, слизових оболонках ротової порожнини, стопах, кінцівках та інколи навіть на рогівці очей.
Останнє небезпечне тим, що може викликати у хворого часткову або повну сліпоту. Висипи поступово наповнюються рідиною, а наприкінці захворювання перетворюються в сухі кірки на шкірі.
Чи небезпечна мавпяча віспа?
Мавпяча віспа не вважається небезпечним захворюванням з огляду на те, що, наприклад, в порівнянні з COVID-19, нею складніше заразитись. Зараження людини від людини може відбутись, але з низькою імовірністю — лише після тісного та тривалого контакту з переносником. Лікарі вважають, що вірус також може передаватися статевим шляхом.
Найважче захворювання переносять діти: в них проявляються тяжкі симптоми, лікування яких відрізняється від лікування дорослих пацієнтів.
Головною небезпекою мавпячої віспи є ендемічність захворювання: якщо вірус передаватиметься не лише від тварини до людини, а й від людини до людини.
Небезпечними також можете бути ускладнення після захворювання: профузна діарея, бронхопневмонія та септичні стани. Окрім того, існують випадки смерті від вірусу віспи мавп.
Відсоток смертності від мавпячої віспи
Смертність від мавпячої віспи зазвичай становить від 3 до 6 %.
До літа 2022-го року смертей в Європі та Північній Америці не було зареєстровано. Так, за умови своєчасної діагностики та лікування, віспа мавп не є летальним захворюванням.
Через наявність низки штамів вірусу кожен окремий випадок розглядається індивідуально і лікарі призначають схеми лікування за результатами первинних обстежень та лабораторної діагностики.
Лікування та профілактика мавпячої віспи
Захворювання здебільшого проходить самостійно: хворий стикається з вищеперерахованими симптомами та дерматологічними проблемами. Лікувальні препарати проти мавпячої віспи розроблені, але не підлягали широкому використанню.
Лікування мавпячої віспи є симптоматичним та нагадує лікування коронавірусу. Пацієнту пом’якшують наявні симптоми та запобігають появи ускладнень. Професійна схема лікування включає правильне харчування та вживання великої кількості води.
Вакцина від мавпячої віспи
Вакцинація проти мавпячої віспи поки що не є поширеною практикою.
Донедавна рекомендацію щепитися отримували лише жителі ендемічних для цього захворювання країнах Африки, або лікарі та лаборанти відділень Європи та Північної Америки, де були госпіталізовані пацієнти, хворі на мавпячу віспу.
У боротьбі з мавпячою віспою вакцинація проти вітряної віспи не є дієвою, бо це зовсім різні види вірусів. Вакцинація від натуральної віспи допомагає людині не захворіти приблизно на 85 %, або якщо людина хворіє — то переносить вірус в дуже легкій формі.
Лікарі наразі не рекомендують вакцинуватися від мавпячої віспи натомість радять щепитися від більш поширеного коронавірусу.
Рекомендації лікарів
Перш за все населення має бути проінформовано стосовно особливостей інфікування та наявність стандартних карантинних заходів (самоізоляція, носіння масок та відмежовування від заражених) для уникнення контакту з вірусом.
Варто враховувати наступні рекомендації:
- дотримуватися елементарних правил гігієни;
- використовувати дезінфікувальні засоби для рук на спиртовій основі;
- не споживати м’ясо диких тварин, вживати в їжу лише термічно оброблене м’ясо;
- уникати фізичного контакту з хворими чи мертвими тваринами;
- дотримуватися дистанції з незнайомими людьми;
- мати захищені статеві контакти.
Якщо помітили на собі висип з пухирцями та протягом останніх 3-х тижнів мали тісний контакт з кимось, хто може бути хворим на віспу мавп або протягом останніх 3-х тижнів відвідували Західну чи Центральну Африку — зверніться до лікаря.
Щоб записатися на консультацію лікаря, телефонуйте за номером 0 (67) 127-03-03, 0 (44) 490-25-03 або залишайте заявку на сайті.