За інформацією дослідження, опублікованого в British Journal of Sports Medicine, цукор змушує відчувати неабияке задоволення — процес формування цієї звички схожий на нікотинову або кокаїнову залежність. Лабораторні щури обирають цукор, коли їм пропонують великий перелік, що включає кокаїн.
Наші предки отримували цукор з меду та фруктів. Зараз цей продукт доступний як сильно концентрована сахароза та кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози. Цукор не має харчової цінності, оскільки мінерали та вітаміни втрачаються в процесі перероблення.
Вживання цукру може призвести до ожиріння, сприяє розвитку цукрового діабету 2 типу, підвищує артеріальний тиск і «дарує» ожиріння печінки. Але також цукор змінює настрій, викликаючи відчуття винагороди та ейфорії.
Що кажуть науковці?
Провідний автор дослідження Джеймс Дініколентоніо в Техаському інституті серця при Єпископальній лікарні Святого Луки зазначає: на відміну від солі, цукор не викликає «сигнал відрази». «Ми маємо вбудований механізм, що захищає нас від надлишку солі, але не цукру. Можна з’їсти нескінченну кількість батончиків, шоколаду і хотіти ще. Бажання позбутися „шкідливої звички” призведе до зниження рівня дофаміну в мозку. Це може спричинити синдром дефіциту уваги та гіперактивності або викликати стан, схожий на депресію.»
Є певні ознаки генетичних відмінностей у реакції на цукор, тому що кожен сприймає солодощі по-своєму. Але факт, що рафінований цукор є чинником одного з найбільш інтенсивних задоволень сучасного життя, викликає занепокоєння.
Джерело — The Guardian