Про тестування на COVID-19 розповідає терапевт Ілона Бегларян.
Коли коронавірус SARS-CoV-2 потрапляє і знаходиться в організмі, його можна виявити за допомогою:
- тесту на антиген — виявляє білкові частинки вірусу;
- ПЛР-тесту — виявляє генетичний матеріал, РНК вірусу.
Організм аналізує чужорідні антигени, в основному це відбувається в лімфовузлах. Через кілька днів спеціальні лімфоцити починають виробляти антитіла, вони ж імуноглобуліни проти антигенів COVID-19. Спочатку виробляються імуноглобуліни M (IgM). Через 2-4 тижні IgM поступово зникають, тоді ж починають з’являтися імуноглобуліни G (IgG).
Імуноглобуліни також можна виявити за допомогою тестування:
- тести на IgM досить неточні, для встановлення діагнозу не підходять;
- тести на IgG точніші, але мають сенс лише через 2-4 тижні від початку хвороби, тобто вже після перенесення хвороби.
Згідно з дослідженнями в різних країнах, IgG можуть зберігатися до 3-4 місяців, інколи до 6 місяців. Дослідження встановили, що антитіла — не єдиний механізм імунного захисту проти COVID-19. Рівні антитіл у різних людей різні, а в когось взагалі відсутні, тому немає прямого зв’язку між рівнями антитіл та імунітетом проти перенесеного коронавірусу.
Таким чином, під час хвороби можна зробити ПЛР-тест або тест на антиген COVID-19, а після хвороби — тест на IgG до COVID-19. Результати тестів нерідко можуть бути хибними, тому лише лікар може оцінити стан пацієнта і прийняти рішення, чи є у пацієнта дана хвороба і яка подальша лікувальна тактика.