Відповідає Катерина Мартовицька, лікар сімейної медицини першої категорії
У медицині: 19 років
Як (або чому) ви прийшли працювати в медицину?
Я приймала це рішення, коли мені було ще 15 років. Мої батьки поставили мене перед вибором, сказали обирати ким я хочу бути, куди я хочу вступати та готуватися до вступу. Тоді я думала над тим, щоб вступати на акторський, театральний або на лікаря.
- Мама була лікарем, бабуся медсестрою, тому медична тема була поруч все життя. «Атлас Синельникова» – була моя одна з найулюбленіших книжок. Я її читала, гортала, мені подобалось розглядати ці всі мʼязи та кістки, там були гарні картинки. Я «ставила уколи» своїм маленьким друзям, коли ми гралися. В мене була звичайна, мабуть, як у всіх дітей, цікавість до медицини. І я вирішила, що це така професія, з якою можна вижити, що акторська професія — не дуже стабільна, і я пішла в медичний університет.
Що вас надихає у вашій роботі?
- Мене надихає, коли є оцей відгук, конект між лікарем і пацієнтом, коли я бачу, що можу людині допомогти, і бачу, що людині краще: вона виглядає краще, звучить краще, почувається й живе краще. Це неймовірно надихає! Звісно, є тяжкі випадки, після яких можна ночами не спати, і ти думаєш, як людину лікувати, як донести до неї ті чи інші речі, які вона не розуміє. Я багато років працюю, то зараз це вже як одне з задоволень, це те, що рухає мізки, коли ти думаєш про якісь нестандартні речі. Це те, що підтримує взагалі життєвий тонус.
Чим ви займаєтесь у вільний від медицини час?
- У вільний час я займаюся життям, відновлююсь, щось роблю для себе, займаюсь особистим життям. Люблю малювати й танцювати. Я грала в театрі 10 років, все ж таки знайшла собі театр. Це був Театр спонтанності, я вже пів року не беру в ньому участь — у звʼязку з війною мені це складно. Але свої акторські амбіції я задовольнила.
Ваш девіз або ваші побажання до дня медпрацівника — колегам або пацієнтам.
- Пацієнтам і колегам хочу побажати обирати себе. Це те, чому мало нас навчають, а навчають обирати будь-що, окрім себе, або будь-кого, але це насправді дуже важливо. Коли лікар вміє обирати себе, він зможе навчити цього й пацієнта, зможе турбуватися про пацієнта певним чином, зможе дійсно дати підтримку, турботу, і пацієнт буде відчувати силу лікаря, що лікар впевнений, і тоді в пацієнта теж росте впевненість в тому, що йому стане краще. Це дуже важлива навичка та пункт у житті.
Щоб ознайомитися з проєктом до Дня медичного працівника та переглянути відповіді Smart команди, переходьте за посиланням.
