Температура тіла – один із показників життєдіяльності організму, який контролюється складною системою терморегуляції. Норми температури - від найбільш низької 36,1° C між 2:00 і 6:00 вночі і найбільш високої 37,8° C між 5:00 і 7:00 вдень. Неонатологи стверджують, що в дітей нормальна температура тіла вище, ніж у дорослих.
Лихоманка – це кероване підвищення температури тіла відносно нормальних добових величин, зумовлених змінами в центрі терморегуляції. Цей центр розміщений у передній гіпоталамічній ділянці і забезпечує сталість температури тіла, підтримуючи рівновагу між теплопродукцією і тепловіддачею.
Гіпертермія – це підвищення температури тіла без участі гіпоталамуса, пов'язана з недостатністю тепловіддачі (при фізичному навантаженні, прийомі лікарських препаратів, які зменшують потовиділення, і високій температурі навколишнього середовища). Коли температура тіла при лихоманці перевищує 41° C, це називають гіперпірексією.
Лихоманка (підвищення температури), що не є ознакою хвороби, може досягати 38,3° С і навіть вище.
Причини лихоманки:
- перегрівання дитини при надмірному укутуванні або перебуванні під прямими сонячними променями;
- порушення режиму пиття (особливо у дітей молодше трьох місяців);
- закрепи;
- висока рухова активність;
- фізична напруга (тривалий крик);
- прорізування зубів;
- особливості конституції.
Лихоманка – це один із способів боротьби з інфекцією, яка у багатьох випадках допомагає вижити. Вона зменшує життєздатність патогенних мікроорганізмів, посилює компоненти імунітету і є важливим індикатором розвитку захворювання.
При підйомі температури вище визначених певних меж лихоманка може стати небезпечною. В організмі людини існують механізми регуляції температури, які не дозволяють їй підніматися вище 41° С, оскільки при цьому виникає небезпека пошкодження головного мозку.
Діти, що лихоманять, дратівливі і скаржаться на головний біль і загальний дискомфорт. Лихоманка знижує апетит і підвищує потребу в рідині, що при тривалому захворюванні може привести до зневоднення. Підвищення температури тіла може привести до психічних розладів у пацієнтів з органічними захворюваннями.
Ознаки підвищеної температури:
- млявість або занепокоєння;
- спрага;
- сухість слизових оболонок;
- почастішання пульсу;
- почастішання дихання;
- яскравий рум'янець на обличчі, червоні щоки (іноді, навпаки, блідість);
- червоні, запалені або занадто блискучі очі;
- озноб;
- пітливість.
Підвищення температури у дитини (лихоманка) – один з найбільш частих приводів для хвилювання батьків і основна причина виклику педіатра в 30-50% випадків. Важливість цього симптому частково пояснюється тим, що він часто спостерігається і лікується швидше як хвороба, а не як симптом. Це веде до неправильної тактики лікування.
У будь-якому випадку по можливості слід усунути причину лихоманки. При перегріванні треба віднести дитину в прохолодніше місце, зняти з нього зайвий одяг, напоїти її. При порушенні питного режиму необхідно простежити, щоб дитина отримувала достатню кількість рідини. При тривалій відсутності стільця застосовують очисні клізми, газовідвідні трубочки. Під час крику необхідно встановити його причину і усунути її.
У неясних випадках краще звернутися по допомогу до лікаря. А найкраще взагалі не допускати таких ситуацій, тому дитина має бути одягнена відповідно до температури довкілля, влітку знаходитися в тіні дерев або під тентами. Треба дотримуватися режиму харчування, питва, загартовування.
До приходу лікаря батьки повинні підготувати наступну інформацію:
- свої припущення про причину лихоманки;
- перелік використаних лікарських і нелікарських методів зниження температури з оцінкою їх ефективності;
- листок з цифрами виміряної температури з вказівкою способу і часу її виміру.
Якщо у вас немає можливості одразу звернутися за медичною допомогою, записуйте температуру усі попередні дні. Вимірюйте її тричі на день через рівні проміжки часу, бажано в один і той самий час.
Матеріал підготувала Олена Костюк, лікар-неонатолог вищої категорії, кандидат медичних наук, доцент