Малювання — це не просто спосіб відпочинку. Сьогодні коротко розкажемо про дослідження, які це доводять.
🎨 Дослідження в Science Direct у 2014 показало, що малювання навіть може змінити структуру мозку. Люди, які часто малюють, мають більше сірої речовини на певних ділянках тім’я.
Малювання може допомогти лікувати депресію — або запобігти їй. Деякі відомі художники мали проблеми з психічним здоров’ям. Можливо, ці випадки спонукають підсвідомо пов’язувати захоплення мистецтвом і психологічні відхилення.
🎨 Дослідження Науково-дослідного центру мистецтв і культури (Research Center for Arts and Culture — RCAC) виявило: насправді митці рідше переживають депресію та відчуття самотності. Навіть навпаки — вони більше залучені в соціальні події та частіше займаються волонтерством.
🎨 В Інституті наук про здоров’я та охорону здоров’я (Institute of health and care sciences) у 2017 Крістіна Бломдаль писала дисертацію. Вона дослідила в пацієнтів з депресією такі показники:
✔️ рівень тривожності
✔️ якість / тривалість сну
✔️ здатність проявляти ініціативу
✔️ рівень емоційного залучення
Ці показники покращились після проходження арт-терапії у порівнянні з групою, яка арт-терапію не проходила.
🎨 У журналі PLOS ONE у 2014 описували нейронний вплив малювання (візуального мистецтва) на психологічну стійкість. Функціональна МРТ показала в дорослих зв’язок малювання і підвищення психологічної стійкості. Щотижня протягом 10 тижнів учасники фокус-груп оцінювали витвори мистецтва або створювали їх самі. У порівнянні з групою, яка цього не робила, учасники краще справлялися з негативними емоціями, були емоційно стійкішими та більш активними в стані стресу.
🎨 У клініці Мейо (Mayo Clinic) постійно практикують арт-терапію з пацієнтами. Вони зазначають: мистецтво допомагає підняти настрій, заспокоїтись, підвищити усвідомленість, зменшити больові відчуття.
Відчуття спокою під час малювання схожі на відчуття під час медитації. Якщо у вас залишились фарби чи олівці, перевірте на практиці 😉
Коментар психолога Олени Коляди
🖼 Споглядання чи створення мистецтва, у тому числі візуального, читання літератури, перегляд фільмів допомагає за допомогою метафор чи порівнянь переосмислювати життєвий досвід, роль у житті. Створення чи споглядання творів мистецтва спонукає до аналізу чи розширення розуміння граней стосунків із важливими людьми. І допомагає покращувати стосунки.
🖼 Найбільш бурхливий сплеск розвитку мозку спостерігається у ранньому дитячому віці. Він залежить від присутності поряд з дитиною людини, яка достатньо добре виконує материнську роль. Є значна відмінність між розвитком мозку дитини, яка виросла в інтернаті (і не мала таку людину поруч) і дитиною, яка виховувалася у родині.
🖼 За допомогою ігор, у т.ч. з різними матеріалами (фарби, тісто, їжа тощо) дитина досліджує світ довкола, властивості предметів, поступово накопичує досвід комунікації з важливими людьми та формує власну мотиваційну систему. Те саме відбувається і з дорослими, які займаються мистецтвом або проходять психотерапію.
Таким чином ми розвиваємо рефлексію або спостерігальне его, стресостійкість его. Це допомагає нам краще розуміти контекст стосунків, свої ресурси і можливості в житті ✨