Кістами яєчника називаються ретенційні утворення – тобто ті, які мають під собою порожнисте утворення із замкнутими стінками й наповнені в основному рідинним вмістом.
Кісти яєчників, відповідно, розміщуються в яєчнику і за походженням можуть бути як вродженими, так і набутими. У цій статті ми розглядаємо види, симптоми, діагностику, лікування та профілактику найбільш поширених кіст яєчника.
Види кіст яєчників
Кіста може бути одностороння або двостороння, також однокамерна, двокамерна або багатокамерна – тобто яка містить в собі ще перетинки, стінки, які розділяють на кілька камер.
Найчастіше кісти мають рідинний вміст.
За походженням кісти бувають вродженими або набутими. Серед вроджених найчастіше зустрічається дермоїдна кіста, серед набутих – функціональна (фолікулярна), геморагічна (кіста жовтого тіла) та ендометріоїдна.
Дермоїдна кіста (тератома) трапляється найчастіше серед вроджених кіст. Вона утворюється в яєчнику ще в період ембріогенезу – тобто в перші кілька тижнів закладки самого яєчника як органа. Із початком статевого дозрівання дівчинки кіста починає розвиватися, збільшуватися, і найчастіше її знаходять при першому УЗД як діагностичну знахідку.
Дермоїдні кісти не є надто великими й симптомними. Найчастіше там знаходяться додатки шкіри – волосся, нігті, зуби, жирова тканина, але не рідина. Оскільки така кіста вже є в тканині яєчника, лікування, якщо вона велика чи симптомна, проводиться за допомогою хірургічного втручання – лапароскопічним доступом.
Якщо вам потрібна консультація гінеколога, запишіться за номером 0 (67) 127-03-03, 0 (44) 490-25-03 або залишайте заявку на сайті.
Функціональна (фолікулярна кіста) найбільш поширена серед набутих кіст і пов’язана з функцією яєчника, тобто з фолікулогенезом.
Фолікулогенез – це утворення домінантного фолікула, внаслідок чого відбувається овуляція. Домінантний фолікул розміром 20-30 мм всередині циклу має «лопнути», тобто проовулювати.
Якщо цього не відбулося, з цього фолікула з’являється фолікулярна кіста розміром понад 30 мм. Найчастіше фолікулярні кісти зникають після чергових місячних: проходить новий цикл, і ця кіста просто розчиняється.
Геморагічна кіста (кіста жовтого тіла) виникає вже в другій половині циклу, після овуляції. Після овуляції на місці фолікула, який лопнув, залишається слід, схожий на синець. Це крововилив у тканину яєчника. У нормі це жовте тіло діаметром 12-20 мм працює як тимчасовий ендокринний орган, який виробляє гормон прогестерон і забезпечує фактично другу фазу менструального циклу в жінки.
Якщо процес овуляції відбувся при дисгормональних порушеннях, цей об’єм жовтого тіла збільшується вище за 30 мм. Ця кіста, на відміну від фолікулярної, наповнена вже не рідиною, а кров’ю з перетинками та плівочками. Так, як би ми побачили в розрізі синець, він і виглядає через УЗД апарат при геморагічній кисті. Найчастіше геморагічна кіста так само зникає після чергової менструації та не потребує специфічного лікування.
Ендометріоїдна кіста напряму пов’язана з порушенням гормональної функції яєчника і з однією з частин зовнішнього ендометріозу. Це так само рідинне, об’ємне утворення, тільки вміст її більш рідкий, не щільний, як при геморагічній кисті. Ендометріоїдні кісти найчастіше лікуються хірургічно. Є певні можливості призначення гормонального лікування, але якщо воно не має ефекту, такі кісти оперуються за допомогою лапароскопічної методики.
Якщо вам потрібна консультація гінеколога, запишіться за номером 0 (67) 127-03-03, 0 (44) 490-25-03 або залишайте заявку на сайті.
Злоякісна кіста яєчника
Кісти можуть бути доброякісні та злоякісні.
Усі кісти, які в переважній більшості трапляються в жінок дітородного віку, — доброякісні. Тобто це порожнина в тканині яєчника, яка виникає в силу тих чи інших причин, але не пов’язана з якимось онкогенезом.
Хоча певний відсоток кіст є і первинно-злоякісний. Злоякісні кісти – це вже фактично пухлина яєчника, яка потребує специфічної діагностики. Вона може бути невеликого розміру, може не турбувати, але при цьому сильно нашкодити організму.
Кіста яєчника: причини
Причини вроджених дермоїдних кіст — порушення ембріогенезу, тобто закладки органа. Десь щось не так склалося, і в тканині яєчника зашилась жирова тканина, волосся і так далі. Потім вони капсулювалися, утворилася порожнина, і коли дівчинка вийшла в статевий розвиток, це об’ємне утворення просто збільшилось, і його можна побачити.
Причини функціональних кіст, які частіше всього трапляються, у функції яєчника. Фолікулярна і геморагічна кісти напряму пов’язані з процесом овуляції, тобто фолікулогенезом. У кожної жінки, яка увійшла в дітородний вік, по ідеї, в кожному яєчнику, по черзі чи підряд, раз на місяць відбувається овуляція. Тобто це шанс завагітніти, фактично, народження яйцеклітини. Якщо цей процес порушений або має зовнішні чи внутрішні впливи (перенапруження, недоїдання, недосипання), може з'явитися фолікулярна кіста або, рідше, кіста жовтого тіла (геморагічна).
Ендометріоїдні кісти так само не пов’язані з процесом фолікулогенезу, а пов’язані з хронічним запаленням і порушенням у гормонах. Тобто питання вже не в фолікулогенезній функції яєчника, а в ендокринній, адже, окрім вироблення яйцеклітин, яєчник виробляє ще жіночі статеві гормони (естроген, прогестерон тощо).
Тому найчастіше кісти зустрічаються в жінок дітородного віку. Уже в клімаксі кісти майже не трапляються, тому що яєчник не функціонує. Тільки якщо кіста залишилась ще з дітородного віку, вона, можливо, продовжується. І в клімактеричному віці ще трапляються злоякісні пухлини, які не пов’язані з функцією яєчника.
Кіста яєчника: симптоми
Кіста яєчника не має специфічних симптомів, щоб жінка могла вдома самостійно встановити діагноз. Але є певні натяки на те, що щось не так.
Оскільки в яєчнику є якась додаткова структура, яєчник збільшений і більш чутливий. Тому одним із найперших симптомів є біль або дискомфорт із тієї сторони, де знаходиться яєчник. Біль найчастіше турбує під час фізичного навантаження чи статевих контактів.
Оскільки порушена функція яєчника, можуть бути порушення циклу. Уже немає чіткої зміни фаз циклу і, відповідно, це характерно для функціональних, тобто фолікулярних кіст. Найчастіше цикл затримується, тобто йде затримка місячних, тому що не відбулася вчасно овуляція.
Можуть бути кров’янисті виділення під час місячних – більш рясні, або так звані міжменструальні кров’янисті виділення, тобто ті, які між звичайними місячними проходять.
Три частих симптоми кісти яєчника:
- біль,
- порушення циклу,
- міжменструальні або рясні кровотечі.
Це означає, що треба прийти до гінеколога на огляд та зробити УЗ діагностику.
Кіста яєчника: ускладнення й наслідки
Найчастіше ускладнення будь-якої кісти – це розрив. Якщо кіста надто велика, тобто надто напружена її стінка, вона може елементарно лопнути, як і будь-яка кулька, наповнена водою.
Одним із симптомів розриву кісти є не просто біль, а кинджальний біль, також синдром гострого болю із втратою свідомості, відчуття, що розлилося щось у черевній порожнині.
Найчастіше, якщо розривається фолікулярна кіста, ця рідина виливається в черевну порожнину. Якихось важких наслідків немає, навіть здебільшого обходиться без оперативного лікування. Рідина вилилась, потім підчеревина її вбере в себе і нічого особливого не буде. Призначаються знеболювальні, спазмолітики, інколи антибіотики для того, щоб зняти больовий синдром.
Якщо вам потрібна консультація гінеколога, запишіться за номером 0 (67) 127-03-03, 0 (44) 490-25-03 або залишайте заявку на сайті.
Але якщо під час розриву кісти рветься й судина чи кілька судин, які там поруч проходять, виникає внутрішньочеревна кровотеча. Це вже занадто загрозливий симптом, і найчастіше він закінчується лапароскопічним оперативним лікуванням, метою якого є вшивання місця розриву. Тому що це вже кровотеча і можна втратити достатньо велику кількість крові.
Другим ускладненням кіст є так званий перекрут. Кіста може перекрутитися навколо своєї осі, на 180 або 360 градусів, вбираючи в цей перекрут маткову трубу, яка знаходиться поруч, і зв'язку яєчника, інколи круглу. Ті судини, які підходять до яєчника, внаслідок перекруту втрачають харчування, кров не проходить до кісти, і виникає некроз, запалення. Це, як правило, потребує оперативного лікування.
Може бути ще запалення самої кісти, нагноєння кісти, але найчастіше трапляється розрив або перекрут кісти.
Діагностика кісти яєчника
Найпростіший і доступний метод діагностики кісти яєчника – УЗ дослідження. Кіста – це об’ємне утворення, наповнене рідиною, яке діагностується під час УЗ дослідження.
Якщо вам потрібна консультація гінеколога, запишіться за номером 0 (67) 127-03-03, 0 (44) 490-25-03 або залишайте заявку на сайті.
Інколи, коли кіста надто велика або розташована дуже специфічно, УЗД апарат не дає можливості повністю віддиференціювати розміщення кісти відносно суміжних органів, оцінити вміст кісти тощо. Тоді лікар призначає МРТ органів малого таза з контрастуванням.
Кіста яєчника: лікування та профілактика
Фолікулярна та геморагічна кісти специфічно не лікуються, найчастіше вони зникають самі.
Ендометріоїдна кіста або інша цистаденома найчастіше лікуються оперативним шляхом.
Вроджені тератоми, дермоїдні кісти лікуються тільки оперативним шляхом.
Загалом профілактика кіст виходить із функції яєчника, оскільки кісти утворюються в процесі фолікулогенезу: чим більше в жінки овуляцій, тим більше є ймовірність отримати кісту.
Із цього випливає два варіанти профілактики:
- часто вагітніти, народжувати, годувати, щоб у цей період не відбувалося овуляцій і яєчник відпочивав.
- використовувати гормональну контрацепцію, яка тимчасово призупинить процес овуляції в яєчниках.
Усі сучасні гормональні препарати лікувальні одночасно є і контрацептивами. Важливо, аби для гормональної контрацепції не було протипоказань. Не можна купляти самостійно дані препарати – через достатньо складний гормональний профіль краще, щоб їх підбирав і призначав лікар.
Якщо вам потрібна консультація гінеколога, запишіться за номером 0 (67) 127-03-03, 0 (44) 490-25-03 або залишайте заявку на сайті.