На сьогоднішній день Всесвітня організація охорони здоров'я розглядає артеріальну гіпертензію як найбільш важливу з причин смерті, якій потенційно можна запобігти. Доведено зв'язок підвищеного артеріального тиску зі збільшенням ризику розвитку інфарктів міокарда, інсультів і прискоренням прогресування хронічних захворювань нирок.
Часто виникає питання, які цифри тиску можна вважати артеріальною гіпертензією?
І європейські, й американські рекомендації зводяться до того, що нормальним є тиск 120/80. Стійке підвищення рівнів артеріального тиску 140/90 і вище - це вже артеріальна гіпертензія, незалежно від віку. Причому достатньо підвищення тільки верхнього (систолічного) або тільки нижнього (діастолічного) артеріального тиску.
А ось далі європейські та американські рекомендації відрізняються. У європейській класифікації існує поняття «високий нормальний тиск» - 130-139/85-89. У американців все простіше. Усе, що вище 120/80, але нижче 140/90 - це предгіпертензія. Тобто вже не норма, але, при своєчасному втручанні, незагрозливий стан. І суб'єктивне самопочуття в тактиці лікування даного захворювання не має вирішального значення. Незалежно від цього до сорока років при наявності підвищеного артеріального тиску починає потовщуватись міокард лівого шлуночка серця і ущільнюватися внутрішня стінка судин, що призводить до більш раннього розвитку атеросклерозу і поразці інших органів.
Органи, які уражаються артеріальною гіпертензією в першу чергу:
- Серце. Збільшується навантаження на серцевий м'яз, і потовщується стінка лівого шлуночка. Серце постійно потребує підвищеного кровопостачання, а резерв скорочується. Тому у хворих з гіпертрофією частіше виникають інфаркти, аритмії і серцева недостатність.
- Судини. Через підвищений тиск травмується внутрішня оболонка судини, відбувається потовщення її стінки і в місці мікротріщин починають формуватися атеросклеротичні бляшки.
- Головний мозок. Порушується регуляція мозкового кровотоку, і при тривалому перебігу гіпертензії в мозку можуть відбуватися маленькі (лакунарні) інфаркти з подальшим порушенням пам'яті і зниженням інтелекту або розвинутися гострий інсульт.
- Нирки. Відбувається поступовий склероз судин і тканин нирок. Порушується їх видільна функція, що може привести до хронічної ниркової недостатності.
- Сітківка ока. Розвивається спазм артерій сітківки, порушення відтоку крові з вен, що веде до погіршення зору і сліпоти.
Артеріальну гіпертензію прийнято розділяти на первинну, більш знайому нам під назвою «гіпертонічна хвороба», і вторинну, що є не самостійним захворюванням, а проявом іншої хвороби, найчастіше нирок або ендокринної системи. Вторинна гіпертензія частіше зустрічається в молодому віці.
Симптоми, що дозволяють запідозрити вторинну атеріальную гіпертензію.
- Гіпертонія у віці молодше 20 чи старше 60 років.
- Раптова поява високих показників артеріального тиску.
- Неефективність стандартних схем лікування.
- Наявність близьких родичів, що раптово померли в молодому віці.
На жаль, нерідко підвищений тиск може бути єдиною ознакою захворювання. Тому при виникненні артеріальної гіпертензії необхідно пройти обстеження:
- Зміна АТ на обох руках, в деяких випадках і на ногах
- Електрокардіографія
- Добове амбулаторне моніторування АТ
- Ехо-КГ
- Біохімічне дослідження крові (визначення функції печінки, нирок, рівня холестерину і цукру, електролітів крові)
- Загальний аналіз сечі
- Огляд у окуліста стану очного дна
- УЗД нирок
У деяких випадках за показаннями можуть знадобитися додаткові обстеження:
- Холтерівське моніторування ЕКГ
- Доплерівське дослідження судин голови та шиї
- Дослідження судин нирок
- Консультація ендокринолога щодо захворювань щитоподібної залози і надниркових залоз
При своєчасному зверненні до лікаря прийому ліків можна уникнути, змінивши спосіб життя, харчові звички і знизивши вагу.